Бібліографічний калейдоскоп

Бібліографічний калейдоскоп

          Мета: заохочувати дітей до читання книжок та до їх збереження; перевірити знання, отримані на бібліотечних уроках.

Хід заходу

Без книг життя неможливе. Тож, неможливе без бібліотек. Вся історія розвитку людського розуму пов’язана з бібліотеками. Це зовсім неспокійна історія! За них билися, їх підпалювали, втрачали, знаходили, відкривали в похованих часом містах, рятували від ворожих набігів як найдорожче. Теперішня, сучасна бібліотека здається втіленням тиші, спокою і порядку. Як і в усі часи, вона служить людям.

          Кожна команда повинна дати відповідь на шість запитань, які так чи інакше пов’язані з бібліотечною справою. На роздум дається 30 секунд.

Питання для першої команди:

1.     В якій країні вперше з’явилося слово «бібліотека»? (В Греції)

2.     Над входом однієї з давніх бібліотек було написано: «Аптека для душі».Кому належала ця бібліотека? (Рамзесу – єгипетському фараону).

3.     Назвіть найдавнішу бібліотеку.

4.     Як називається картка встановленого зразку, що використовується для індивідуального обліку читачів та виданої літератури? (Формуляр читача).

5.     Для чого в бібліотеці існує читацький зал?

6.     Скільки екземплярів книжок ви можете взяти з бібліотеки додому?

Питання для другої команди:

1.     Що означає слово «бібліотека» в перекладі з грецької мови? («Бібліо» - книга, «тека» - сховище).

2.     Хто та коли заснував першу бібліотеку на Русі? (Ярослав Мудрий в 1037 році).

3.     Назвіть прізвище руського графа, чия особиста колекція книжок стала основою для створення найбільшої бібліотеки в нашій країні? (Н. Рум’янцев).

4.     Переписана від руки книга. (Рукопис).

5.     Який документ треба мати, щоб записатися до бібліотеки? (Паспорт).

6.     Що таке МБА? (Міжбібліотечний абонемент).

Ведучий: У другому турі ми згадаємо все про довідковий апарат бібліотеки. Бібліотека тільки тоді може працювати повноцінно, коли в ній є Довідковий апарат бібліотеки. Він дозволяє встановити, чи є належне видання у фонді бібліотеки, підібрати літературу за темою, знайти джерело цитати, цифри, факти.

     Кожній команді пропонується декілька запитань та практичних завдань.

Запитання для першої команди:

1.     Що називається «компасом» в книжковому світі? (Каталог).

2.     Чому каталог назвали систематичним? Що можна визначити за систематичним каталогом?

3.     Що таке авторський знак?

4.     Що належить «довідковий книжковий фонд» (словники, енциклопедії, довідники).

Запитання до другої команди:

1.     Для чого в бібліотеці існує алфавітний каталог?

2.     Що таке індекс?

3.     Які відомості заносяться на каталожну картку?

4.     В бібліотеках часто заводяться різноманітні картотеки (тематичні, газетно-журнальні, краєзнавчі та інші). Чи належать вони до довідкового апарату бібліотеки?

Поетична збірка «Зів’яле листя». Місце любовної теми у творчості І. Франка

Тема: Поетична збірка «Зів’яле листя». Місце любовної теми у творчості І. Франка

Мета:  поглибити знання учнів про І. Франка як людину, відкрити  світ його людських почуттів і страждань, прагнення особистого щастя, розкрити причини життєвої драми ліричного героя збірки "Зів'яле листя", композиційні особливості збірки,   вміння аналізувати поетичні твори, вміння здійснювати пошукову роботу;  повагу до людських почуттів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма роботи: захист проектів.

Обладнання:  портрет І. Франка, збірка "Зів'яле листя", презентація уроку, пісні на слова збірки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент  

Осінь. Тихо шелестить під ногами опале листя. Сум пливе над землею. У такі хвилини, мабуть, найбільше шкодуєш за молодістю, за бурхливими почуттями, які сповнювали душу. Збираєш жовте листя в жмуток, занурюєш в нього обличчя, вдихаєш аромат осені й відбувається диво: серце ожива, а, здається, втрачені почуття пробуджують і надихають. Спогади накочуються один за одним і так хочеться повернутися в юність. Так хочеться дізнатися, як там   живе оте перше нерозділене кохання.

 Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!

Се не та сирота, що без мами блука
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

Таким пристрасним, чуттєвим і ніжним постає перед нами І. Франко у своїй збірці «Зів’яле листя».

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. 1. Вступне слово учителя  

Багатогранність постаті Івана Франка спонукає науковців, дослідників, краєзнавців, письменників України  до нових дослідницьких пошуків, а нас, читачів, - знову й знову відкривати для себе щось нове й цікаве в його творах. 

«Хвилини, в котрих я любив, були, може, найкращі в моєму житті, жаль тільки, що були це хвилини найтяжчого болю, а не радості», - зізнавався з гіркотою поет. Саме цей біль, жаль, смуток за втраченим коханням стали поштовхом до створення збірки «Зів’яле листя», яку   Франко, як листочок до листочка, складав протягом 10 років.  

         Чільне місце у збірці посідають автобіографічні мотиви, але це не означає, що її героєм слід бачити самого поета.  

  Більше століття ця книжка бентежить людські серця, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання. Найбільші таємниці своєї душі поет довірив світові, нам з вами. 

І сьогодні на уроці ми почнемо читання ще одного розділу життєвої книги поета, із якого Франко постає як людина, чоловік, що кохає і страждає, радіє і тужить, вірить і зневірюється.

Відкрийте зошити й запишіть дату та тему уроку. Протягом уроку ви будете робити необхідні нотатки. А зараз визначте, що ви очікуєте дізнатися на сьогоднішньому уроці.

Збірка вийшла друком у 1896 році. Сам Франко дав їй підзаголовок «Лірична драма»

Перед тим, хто познайомився із збіркою «Зів’яле листя»  постав інший І.Франко: людина, що пережила не одну життєву дра­му, страждала від нерозділеного кохання, але зуміла зберегти його чистоту.

Проблемне питання. Чи мав право поет на таку слабкість? Чи не віддалив від себе читачів, а, може, став для них ближ­чим?

ІІІ. Засвоєння нових знань.

1.     Аналіз збірки. Проект № 1.

2.     Драма кохання І. Франка. Проект № 2.

3.     «Чого являєшся мені у сні?». Проект № 3.

4.     «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…». Проект № 4.

 Отже, герой проходить через біль, страждання, докір, егоїзм, прощення, радість, щастя.

Іншими словами: переборовши образу, пройшовши через прощення, ліричний герой відчуває емоційне переживання, що змінює людину, підносить на вищий рівень і дає можливість залишити нащадкам – поезії і пісні.  Єдина сила, що здатна протистояти егоїзмові, - це любов. Тобто, закохана людина може відчути, зрозуміти іншу.

   ІV. Підсумок уроку.

Мені  хочеться сказати, що у збірці немає нічого зів’ялого. Тут кожен листочок береже красу розквітлого гаю, щоправда контури тих листочків обпалені любов’ю.

 А як думаєте ви? Чим збагатили вас жмутки зів'ялого листя?

-  Розчарував вас І.Франко чи, навпаки, став ще ближчим?

-  Тож чи має право поет такого масштабу, як І.Фран­ко, розкривати перед читачем таємницю своєї душі? Чи мав право поет на таку слабкість? Чи не віддалив від себе читачів?  

Давайте повернемося до тих питань, які ви поставили собі на початку уроку. Чи отримали ви відповіді на свої запитання?

ІІV. Оцінювання учнів.

Критерії оцінки учасника проекту

  ____________________________________________________

Критерії оцінки	Бали	Самооцінка	Оцінка групи
Активність під час роботи
Внесення нових ідей, пропозицій
Допомога однокласникам
Ретельність роботи над дорученим завданням
Бажання презентувати проект
Творчий підхід
Усього

Учитель. Франко писав: «Надіюся, що й теперішнє покоління знайде у віршах «Зів’ялого листя» не лише те, що відгукнеться в його душі зовсім не песимістичними тонами.

Хай у нашому житті буде побільше мажору, світла, тепла, не залишиться місця для  “ліричних драм”. А в душі запалиться вогник гармонійної краси. І неправда, що осінь пора смутку й жалю. Жовтий колір не тільки колір розлуки, а й колір сонечка, що дарує радість і тепло.

Поезії Івана Франка нетлінні, вони непідвладні часові, вони актуальні й нині. Вірші збірки Зів’яле листя» надихали композиторів Людкевича, Ніщинського, Барвінського.   Молоді виконавці до віршів Франка створюють свою музику й виконують у сучасному стилі.

Читайте Франка, коли вам сумно чи радісно, коли ви переможець чи переможений, бо почуття, вкладені автором у рядки поезій настільки сильні, що «сто тисяч літ горіть готові» й зігрівати нас. Кохайте й будьте коханими.

  

Домашнє завдання. Вивчити напам'ять дві поезії. Написати етюд «Запах зів'ялого листя». Дослідити значення слова декадентство, як воно пов’язане з Франком. 

Турнір знавців українських звичаїв "Я люблю Україну"

Турнір знавців українських звичаїв

Я люблю Україну

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з народної етнографії, культури, традицій і обрядів; розвивати артистичні здібності, навички самостійної і колективної роботи; виховувати любов і повагу до традицій наших предків.

Обладнання: ілюстрації, диски з українськими піснями, музичний центр, предмети, необхідні для інсценування обрядів, картки з запитаннями.

Методи і прийоми: виступи ведучих і вчителя, конкурси, тести, інсценування.

Хід заходу

1 ведучий. Україно! Мій коханий краю,

Мати наша рідна і свята!

Небо чисте над тобою має,

Медом диха нива золота.

2 ведучий. Рідний край на звичаї багатий,

Тут повір’я давнії живуть.

Покрову святу – козацькеє світо,

Нам на крилах ангели несуть.

Учитель. Дорогі діти, глядачі сьогодні ми разом з учасниками конкурсу пригадаємо і познайомимося з традиціями, святами і обрядами рідного народу, пірнемо в глибини його мудрості. То почнемо змагання знавців української культури.

Конкурс «Давайте познайомимося».

Учні представляють свої команди: оголошують назву, девіз, пояснюють вибір емблеми.

Учитель. Поки команди готуються до домашнього завдання, ми проведемо конкурс капітанів. Нагадую, що протягом гри учасники можуть використати 2 підказки: допомогу своїх вболівальників і дзвінок другові.

Конкурс капітанів.

Капітани дають письмові відповіді на однакові запитання.

До якого весняного свята не можна було селянам копати землю лопатою. (Благовіщення -7 квітня )

На яке свято селяни вірили в полаз: хто зранку першим завітає до хати, той буде показником; від нього залежатиме щастя, здоров’я чи лихо. Щоб уберегти себе від лихих відвідувачів господарі намагалися раненько встати і ввести до хати свого «полазника»: вола, телицю, вівцю, які були втіленням добробуту. (Введення – 4 грудня)

На яке свято дівчата «кликали Долю», ворожили на щасливе заміжжя. (Катерини – 7 грудня)

На яке свято дівчата посівали насінням з конопель, примовляючи «Дай, Боже, знати, з ким весілля грати…». (Андрія – 13 грудня)

У який день у печі запалювали вогонь полінами, які господиня відкладала по одній від дня Спиридона. (6 січня)

Хто був бажаним гостем у селянській родині на Різдво. Його садовили на покуті. Від його імені господар, переступаючи поріг оселі звертався до присутніх: « Віншую вас із щастям, здоров’ям, з цим Святим вечором, щоб ви у щасті і здоров’ї провели ці свята і наступних діждали від нині за рік, доки нам Пан Біг визначив вік». (Дідух)

Яке народне свято, крім народної назви, має церковну назву Богоявлення. (Водохреща – 19 січня))

На яке зимове свято святили воду, яка допомагала від лихого ока, нею кропили худобу і вулики. (Стрітення – 15 лютого)

З якого числа березня за віруванням птахи у далеких краях починають повертати голови додому. (9)

Які пісні починали співати дівчата на свято Сорока Святих мучеників, що припадає на 22 березня. (Веснянки)

Учитель. Тепер наше шановане журі підведе підсумки.

1 ведучий. Я не був за дальніми морями,

Чужих доріг ніколи не топтав –

В своїм краю під буйними вітрами

Щасливим я і вільним виростав.

2 ведучий. Мене ліси здоров’ям напували,

Коли бродила в їхній гущині,

Мені поля задумливо шептали

Свої ніким на співані пісні.

Журі.

Учитель. Наступний конкурс «Домашнє завдання». Зараз команди покажуть свої артистичні здібності. Вони розіграють народні обряди.

Учитель. А далі команди продемонструють свої знання свят осіннього циклу. Хто більше і правильніше пригадає свят.

1 ведучий.  Моя земля найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком ловлю.

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю.

2 ведучий. Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба  й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Журі.

Учитель. І знову конкурс, який має назву «Вибери потрібний предмет». Командам пропонують 3 предмети, серед яких потрібно вибрати один із запропонованих.

І. Серги – ковтки. Спідниця із грубої чорної тканини – дерга. Кувшин – дзбанок.

ІІ. Давня праска – рубель. Кошик – опалка. Стрічка з намистинками – дробинка.

Учитель. А далі ми перейдемо до ваших знань української кухні. Всі ви читали неперевершену поему І. Котляревського «Енеїда» і знаєте, що вона є енциклопедією народознавства. Я вам пропоную прослухати уривок і пояснити, з яких інгредієнтів складалися  названі страви.

Тут їли разнії потрави,

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії потрави

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

(Зубці – зерна обтовченого ячменю, зварені або підсмажені.

Путря – ячмінна кутя з солодким квасом.

Кваша – соложене тісто.)

1 ведучий.  Скільки в мові тепла і палкого кохання!

Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,

Та іскристої радості і шанування,

Що, хоч просто говориш – виходять вірші!

2 ведучий.  Українські пісні мама ніжно співала,

Коли ще в сповитку були діти малі.

Українською мовою благо

Як розходились ми на дороги земні!

Учитель. А тепер ми послухаємо пісню від вболівальників однієї з команд.

Журі.

Учитель. Ось підійшов час пригадати обряди нашого народу. Вам потрібно відгадати, які тижні й перед якими святами описані.

І. Кожен день цього тижня був заповнений різноманітними звичаями, які нині вже дещо призабулися. Вранці першого дня заміжні жінки збиралися або в чиїсь хаті, або корчмі. Одна з них приносила поліно і клала на стіл, інші сповивали його, як ляльку. Це означало – народився «Клодій». Після доброго частування, залишивши «Клодія» в шинку, жінки ходили від хати до хати, де були неодружені парубки чи дівчата і прив’язували їм чи їхнім батькам «колодки» (тріски, стрічки) – покарання. Ту відзнаку ніхто на мав прав знімати до кінця тижня, поки не дасть викуп. (Масляний тиждень)

ІІ. У  п’ятницю цього тижня люди із церкви поверталися із запаленими свічками, а вдома випалювали ними хрести на сволоках – «щоб лихе хату облишило». На передодні цього дня до сходу сонця прибирали подвір’я, згрібали в одну купу сміття, «щоб очистити землю від усякої злої нечисті. (Страсний тиждень)

ІІІ. Цей тиждень починався у четвер з завивання дівчатами вінків і співами. Дівчата пекли пироги, солодощі, яєчню, в полудень починалася головна дія. Подвір’я, куди дівчата зійшлися, чисто виметене. Посеред двору зрубана молода деревина, а під нею – горщик з водою. Дівчата сидять на лавах, кілька хлопчаків тримають у руках заготовлену їжу, інші – на палицях відра з пивом. Одна з дівчат віддаляється від гурту, підходить до дерева і перекидає горщик з водою, а потім бере дерево в руки і співає пісню. Її підхоплюють інші. Потім увесь гурт рухається вулицею до лісу, де починають їсти і пити. Потім вибирають одну берізку для завивання на ній вінків з віт, не відриваючи гілок. Пара трудиться над вінком, а потім кумується: одна одній дає жовту крашанку і цілуються крізь вінок. Потім всі обирають старшу куму: підкидають угору скручені хустки. Чия вище підлетить, та й кума.

У неділю ідуть оглядати свої вінки, якщо прив’яв – щастя не буде. Вінки розвивають. А оселі прикрашали різним зелом. (Зелена неділя)

ІV. Це свято жіночої долі. Напередодні нього хлопці постили, щоб Бог послав їм добру жінку. У самий же день дівчата ворожать і закликають долю. До сходу сонця дівчина іде в садок і зрізує гілочку вишні. Ставить її у воду і чекає свята Меланки. Якщо до Меланки  вишня розцвітає, то й доля дівоча буде цвісти. Засохне – кепська ознака. Увечері  сходилися до однієї хати і варили спільну вечерю – борщ, кашу. Коли приходили хлопці, то починалися розваги, але без танців, бо танцювати у піст гріх. Опівночі дівчата обгортають горщик з кашею рушником і йдуть на вулицю. Кожна по черзі вилазить на ворота, тримаючи в руках горщика і тричі гукає:

Доле, де ти? Йди до мене вечеряти.

Якщо в цей час обізветься півень – то доля обізвалася, якщо ні – то доля оглухла. Гірше було, коли в цей час з неба падала зірка – то доля погасла. (Катерини)

Учитель. І знову номер від вболівальників.

1 ведучий. Найбільший скарб на світі – людська мова,

Яка ховає мудрість всіх віків.

Таємна скриня – кожне людське слово,

Звідкіль вся істина пливе до наших днів.

Учитель. А тепер перевіримо   наших учасників на знання предметів старовини і явищ, осіб і страв. Командам потрібно виконати тести.

1. Дригелі.

а) намисто з підвісками; б) серги; в) коса на голові вінком складена; *

г) мілко заплетені коси.

 2. Шнурівка.

а) корсет; * б) шнурки; в) горілка; г) корона на голові, яка затягувалась шнурками.

3. Журавель.

а) гра у карти; б) гра у піжмурки; в) коромисло; г) весільний танець. *

4. Тетеря.

а) людина, яка все пам’ятає; б) очіпок; в) поліно; г) страва. *

5. Машталір.

а) людина, що працює з масштабами; б) кучер; * в) слуга маршала;

г) людина, що визначає місце копання колодязя.

6. Ворон.

а) перстень; б) пісня на похороні; * в) весняний дівочий танець; г) останній сніп.

7. Шаг.

а) хліб; б) монета; * в) ботинок; г) стакан.

8. Булдимок.

а) будинок; б) хлів; в) невірний наречений; г) коротка рушниця запорожців. *

9. Жлукто.

а) виріб з дерева, у якому парами білизну; * б) горло; в) відро; г) шлунок.

10. Верзун.

а) людина, що говорить вигадки; б) частина воза; в) човен; г) взуття, постоли. *

Журі.

2 ведучий. Ми дуже любим весь наш край

І любим Україну.

Її лани і зелен гай,

В саду рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками.

Та й ми співаємо пісні,

Змагається він з нами.

Учитель. А ми позмагаємося у знанні прислв’їв і приказок.

Праця годує, а лінь марнує.

поле угноїш – урожай подвоїш.

Проти вітру піском не кинеш.

Знання людині, що крила пташині.

Діти плачуть, а в матері серце болить.

не шукай правди в іншого, коли в тебе її немає.

перший хлопець на селі, а село у два двори.

Хто хоче хліб збирати, мусить добре засівати.

Не те біда, що корова здохла, а те, що у сусіда жива.

 Козача потилиця ляхам не хилиться.

1 учень. О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря брилі антів, це – мова моя,

Це – мова моєї Вкрвїни.

2 учень. Яка у ній сила і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мова моя,

Душа голосна України!

Учитель.  Душу України ми можемо впізнати і в народній мудрості. То ж спробуємо розгадати душу українців, відгадавши загадки.

Чому корова лягає?  (Бо не вміє сидіти)

Якою бочкою по воду їздять? (Порожньою)

Чия голова не має носа? (Капусти)

Хто старший: овес чи ячмінь? (Ячмінь, бо в нього є вуса)

Стоїть хлопець коло порога, ликом підперезався. (Віник)

Чотири брати біжать, один одного не доженуть. (Колеса)

У проваллі глибоко виблискує око. (Колодязь)

Все життя крилами махає, а злетіти не може. (Вітряк)

Зуби маю, а зубного болю не маю. (Пилка)

 Що дістане зубами потилицю? (Гребінець)

Учитель. Ось і підійшло до завершення наше змагання, а на останок  спробуємо вгадати за різномаїттям кольорової гами і стилем вишивання регіон України.

Волинська обл., 2. Рівненська обл., 3. Київська обл., 4. Чернівецька обл., 5. Чернівецька обл., 6. Гуцульщина, 7. Слобожанщина.