Турнір знавців українських звичаїв
Я люблю Україну
Мета: узагальнити
та систематизувати знання учнів з народної етнографії, культури, традицій і
обрядів; розвивати артистичні здібності, навички самостійної і колективної
роботи; виховувати любов і повагу до традицій наших предків.
Обладнання: ілюстрації,
диски з українськими піснями, музичний центр, предмети, необхідні для
інсценування обрядів, картки з запитаннями.
Методи і прийоми: виступи ведучих і вчителя, конкурси, тести, інсценування.
Хід заходу
1 ведучий. Україно! Мій коханий краю,
Мати
наша рідна і свята!
Небо
чисте над тобою має,
Медом
диха нива золота.
2 ведучий. Рідний край на звичаї багатий,
Тут
повір’я давнії живуть.
Покрову
святу – козацькеє світо,
Нам на крилах ангели несуть.
Учитель. Дорогі діти,
глядачі сьогодні ми разом з учасниками конкурсу пригадаємо і познайомимося з
традиціями, святами і обрядами рідного народу, пірнемо в глибини його мудрості.
То почнемо змагання знавців української культури.
Конкурс «Давайте
познайомимося».
Учні представляють свої команди: оголошують назву, девіз, пояснюють вибір
емблеми.
Учитель. Поки команди
готуються до домашнього завдання, ми проведемо конкурс капітанів. Нагадую, що
протягом гри учасники можуть використати 2 підказки: допомогу своїх
вболівальників і дзвінок другові.
Конкурс капітанів.
Капітани дають письмові відповіді на однакові запитання.
До якого весняного свята не можна було селянам копати землю лопатою. (Благовіщення -7 квітня )
На яке свято селяни вірили в полаз: хто зранку першим завітає до хати, той
буде показником; від нього залежатиме щастя, здоров’я чи лихо. Щоб уберегти
себе від лихих відвідувачів господарі намагалися раненько встати і ввести до
хати свого «полазника»: вола, телицю, вівцю, які були втіленням добробуту. (Введення – 4 грудня)
На яке свято дівчата «кликали Долю», ворожили на щасливе заміжжя. (Катерини – 7 грудня)
На яке свято дівчата посівали насінням з конопель, примовляючи «Дай, Боже,
знати, з ким весілля грати…». (Андрія
– 13 грудня)
У який день у печі запалювали вогонь полінами, які господиня відкладала по
одній від дня Спиридона. (6
січня)
Хто був бажаним гостем у селянській родині на Різдво. Його садовили на
покуті. Від його імені господар, переступаючи поріг оселі звертався до
присутніх: « Віншую вас із щастям, здоров’ям, з цим Святим вечором, щоб ви у
щасті і здоров’ї провели ці свята і наступних діждали від нині за рік, доки нам
Пан Біг визначив вік». (Дідух)
Яке народне свято, крім народної назви, має церковну назву Богоявлення. (Водохреща – 19 січня))
На яке зимове свято святили воду, яка допомагала від лихого ока, нею
кропили худобу і вулики. (Стрітення
– 15 лютого)
З якого числа березня за віруванням птахи у далеких краях починають
повертати голови додому. (9)
Які пісні починали співати дівчата на свято Сорока Святих мучеників, що
припадає на 22 березня. (Веснянки)
Учитель. Тепер наше
шановане журі підведе підсумки.
1 ведучий. Я не був за дальніми морями,
Чужих
доріг ніколи не топтав –
В
своїм краю під буйними вітрами
Щасливим
я і вільним виростав.
2 ведучий. Мене ліси здоров’ям напували,
Коли
бродила в їхній гущині,
Мені
поля задумливо шептали
Свої
ніким на співані пісні.
Журі.
Учитель. Наступний конкурс «Домашнє завдання». Зараз
команди покажуть свої артистичні здібності. Вони розіграють народні обряди.
Учитель. А далі
команди продемонструють свої знання свят осіннього циклу. Хто більше і
правильніше пригадає свят.
1 ведучий. Моя земля найкраща і єдина!
Я
спів твій серденьком ловлю.
Моя
найкраща в світі Україна,
Я
щиро й віддано тебе люблю.
2 ведучий. Мій край чудовий – Україна!
Тут
народились ти і я.
Тут
над ставком верба й калина,
Чарівна
пісня солов’я.
Журі.
Учитель. І знову
конкурс, який має назву «Вибери потрібний предмет». Командам
пропонують 3 предмети, серед яких потрібно вибрати один із запропонованих.
І. Серги – ковтки.
Спідниця із грубої чорної тканини – дерга.
Кувшин – дзбанок.
ІІ. Давня праска – рубель.
Кошик – опалка. Стрічка з
намистинками – дробинка.
Учитель. А далі ми
перейдемо до ваших знань української
кухні. Всі ви читали неперевершену поему І. Котляревського «Енеїда» і
знаєте, що вона є енциклопедією народознавства. Я вам пропоную прослухати
уривок і пояснити, з яких інгредієнтів складалися названі страви.
Тут
їли разнії потрави,
І
все з полив’яних мисок,
І
самі гарнії потрави
З
нових кленових тарілок:
Свинячу
голову до хріну
І
локшину на переміну,
Потім
з підливою індик;
На
закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І
з маком медовий шулик.
(Зубці – зерна обтовченого ячменю, зварені або підсмажені.
Путря – ячмінна кутя з солодким квасом.
Кваша – соложене тісто.)
1 ведучий. Скільки в мові тепла і палкого кохання!
Туги
й щастя дзвінкого, і світла душі,
Та
іскристої радості і шанування,
Що, хоч просто говориш – виходять вірші!
2 ведучий. Українські пісні мама ніжно співала,
Коли
ще в сповитку були діти малі.
Українською
мовою благо
Як
розходились ми на дороги земні!
Учитель. А тепер ми
послухаємо пісню від вболівальників однієї з команд.
Журі.
Учитель. Ось підійшов
час пригадати обряди нашого
народу. Вам потрібно відгадати, які тижні й перед якими святами описані.
І. Кожен день
цього тижня був заповнений різноманітними звичаями, які нині вже дещо
призабулися. Вранці першого дня заміжні жінки збиралися або в чиїсь хаті, або
корчмі. Одна з них приносила поліно і клала на стіл, інші сповивали його, як
ляльку. Це означало – народився «Клодій». Після доброго частування, залишивши
«Клодія» в шинку, жінки ходили від хати до хати, де були неодружені парубки чи
дівчата і прив’язували їм чи їхнім батькам «колодки» (тріски, стрічки) –
покарання. Ту відзнаку ніхто на мав прав знімати до кінця тижня, поки не дасть
викуп. (Масляний тиждень)
ІІ. У п’ятницю цього тижня люди із церкви
поверталися із запаленими свічками, а вдома випалювали ними хрести на сволоках
– «щоб лихе хату облишило». На передодні цього дня до сходу сонця прибирали
подвір’я, згрібали в одну купу сміття, «щоб очистити землю від усякої злої
нечисті. (Страсний тиждень)
ІІІ. Цей тиждень
починався у четвер з завивання дівчатами вінків і співами. Дівчата пекли
пироги, солодощі, яєчню, в полудень починалася головна дія. Подвір’я, куди
дівчата зійшлися, чисто виметене. Посеред двору зрубана молода деревина, а під
нею – горщик з водою. Дівчата сидять на лавах, кілька хлопчаків тримають у
руках заготовлену їжу, інші – на палицях відра з пивом. Одна з дівчат
віддаляється від гурту, підходить до дерева і перекидає горщик з водою, а потім
бере дерево в руки і співає пісню. Її підхоплюють інші. Потім увесь гурт
рухається вулицею до лісу, де починають їсти і пити. Потім вибирають одну
берізку для завивання на ній вінків з віт, не відриваючи гілок. Пара трудиться
над вінком, а потім кумується: одна одній дає жовту крашанку і цілуються крізь
вінок. Потім всі обирають старшу куму: підкидають угору скручені хустки. Чия
вище підлетить, та й кума.
У неділю ідуть оглядати свої вінки, якщо прив’яв – щастя не буде. Вінки
розвивають. А оселі прикрашали різним зелом. (Зелена
неділя)
ІV. Це свято
жіночої долі. Напередодні нього хлопці постили, щоб Бог послав їм добру жінку.
У самий же день дівчата ворожать і закликають долю. До сходу сонця дівчина іде
в садок і зрізує гілочку вишні. Ставить її у воду і чекає свята Меланки. Якщо
до Меланки вишня розцвітає,
то й доля дівоча буде цвісти. Засохне – кепська ознака. Увечері сходилися до однієї хати і варили
спільну вечерю – борщ, кашу. Коли приходили хлопці, то починалися розваги, але
без танців, бо танцювати у піст гріх. Опівночі дівчата обгортають горщик з
кашею рушником і йдуть на вулицю. Кожна по черзі вилазить на ворота, тримаючи в
руках горщика і тричі гукає:
Доле, де ти? Йди до мене вечеряти.
Якщо в цей час обізветься півень – то доля обізвалася, якщо ні – то доля
оглухла. Гірше було, коли в цей час з неба падала зірка – то доля погасла. (Катерини)
Учитель. І знову номер
від вболівальників.
1 ведучий. Найбільший
скарб на світі – людська мова,
Яка ховає мудрість всіх віків.
Таємна скриня – кожне людське слово,
Звідкіль вся істина пливе до наших днів.
Учитель. А тепер
перевіримо наших
учасників на знання предметів старовини і явищ, осіб і страв. Командам потрібно
виконати тести.
1. Дригелі.
а) намисто з підвісками; б) серги; в) коса на голові вінком складена; *
г) мілко заплетені коси.
2. Шнурівка.
а) корсет; * б) шнурки; в) горілка; г) корона на голові, яка затягувалась
шнурками.
3. Журавель.
а) гра у карти; б) гра у піжмурки; в) коромисло; г) весільний танець. *
4. Тетеря.
а) людина, яка все пам’ятає; б) очіпок; в) поліно; г) страва. *
5. Машталір.
а) людина, що працює з масштабами; б) кучер; * в) слуга маршала;
г) людина, що визначає місце копання колодязя.
6. Ворон.
а) перстень; б) пісня на похороні; * в) весняний дівочий танець; г)
останній сніп.
7. Шаг.
а) хліб; б) монета; * в) ботинок; г) стакан.
8. Булдимок.
а) будинок; б) хлів; в) невірний наречений; г) коротка рушниця запорожців. *
9. Жлукто.
а) виріб з дерева, у якому парами білизну; * б) горло; в) відро; г) шлунок.
10. Верзун.
а) людина, що говорить вигадки; б) частина воза; в) човен; г) взуття,
постоли. *
Журі.
2 ведучий. Ми дуже любим
весь наш край
І
любим Україну.
Її
лани і зелен гай,
В
саду рясну калину.
Там
соловейко навесні
Співає
між гілками.
Та
й ми співаємо пісні,
Змагається
він з нами.
Учитель. А ми
позмагаємося у знанні прислв’їв
і приказок.
Праця
годує, а лінь марнує.
поле
угноїш – урожай подвоїш.
Проти
вітру піском не кинеш.
Знання
людині, що крила пташині.
Діти
плачуть, а в матері серце болить.
не
шукай правди в іншого, коли в тебе її немає.
перший
хлопець на селі, а село у два двори.
Хто
хоче хліб збирати, мусить добре засівати.
Не
те біда, що корова здохла, а те, що у сусіда жива.
Козача потилиця ляхам не хилиться.
1 учень. О місячне
сяйво і спів солов’я,
Півонії,
мальви, жоржини!
Моря
брилі антів, це – мова моя,
Це
– мова моєї Вкрвїни.
2 учень. Яка у ній
сила і кличе, й сія,
Яка
в ній мелодія лине
В
натхнення хвилини! О мова моя,
Душа
голосна України!
Учитель. Душу
України ми можемо впізнати і в народній мудрості. То ж спробуємо розгадати душу
українців, відгадавши загадки.
Чому корова лягає? (Бо
не вміє сидіти)
Якою бочкою по воду їздять? (Порожньою)
Чия голова не має носа? (Капусти)
Хто старший: овес чи ячмінь? (Ячмінь,
бо в нього є вуса)
Стоїть хлопець коло порога, ликом підперезався. (Віник)
Чотири брати біжать, один одного не доженуть. (Колеса)
У проваллі глибоко виблискує око. (Колодязь)
Все життя крилами махає, а злетіти не може. (Вітряк)
Зуби маю, а зубного болю не маю. (Пилка)
Що дістане зубами потилицю? (Гребінець)
Учитель. Ось і
підійшло до завершення наше змагання, а на останок спробуємо вгадати за різномаїттям
кольорової гами і стилем вишивання регіон
України.
Волинська обл., 2. Рівненська обл., 3. Київська обл., 4. Чернівецька обл.,
5. Чернівецька обл., 6. Гуцульщина, 7. Слобожанщина.
