Есе Бібліотека – територія читання

Есе

Бібліотека – територія читання

Людина, для якої книжка вже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, спустошеною і збіднілою.

                                  В. Сухомлинський

Сучасні реформи  вимагають становлення системи освіти та виховання, зорієнтованих входження у світовий простір. Це супроводжується необхідними змінами в педагогіці та на практиці навчально-виховного процесу: пропонується новий зміст, підходи, нові стосунки, педагогічний менталітет.   

Освіта в сучасній школі зорієнтована на оздоровлення школярів методами пізнання й аналізу теоретичних положень і основ наук, оволодіння ними за допомогою нових способів мислення; озброєння навичками системної роботи з джерелами інформації. Залучення шкільної бібліотеки до виконання таких завдань посилює її освітні функції та педагогічну спрямованість. Саме бажання змінити підхід до роботи бібліотеки, привернути увагу до проблем діяльності та спонукання дітей до живого спілкування з книгою надихнули мене на участь у конкурсі «Шкільна бібліотека».

В умовах інформаційної глобалізації ослаблення інтересу до читання - загальносвітова тенденція.  Відбувається не тільки відчуження молоді від книги, падіння загальної книжкової культури, але і втрата національних традицій.  Зростання числа людей, які не читають, втрата інтересу до книги та читання у різних вікових та соціальних категорій вимагає пильної уваги. Основна мета підтримки читання - поширення серед громадськості позитивної думки про читання.

Бібліотека в школі — одна з найважливіших ділянок роботи. Вона допомагає реалізувати державну програму національної освіти і виховання дітей, вирішує це завдання своїми методами і засобами у загальному плані навчально-виховного процесу школи й разом з педагогічним колективом. Планування  роботи шкільної бібліотеки є складовою частиною планування школи.  

Важливу роль відіграє шкільна бібліотека в засвоєнні шкільної програми, організації навчальної діяльності та дозвілля дітей.

Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших ланок, що поєднує минуле, сучасне й майбутнє, є книжка. Важко переоцінити її значення для людства. Спочатку рукописна, а потім друкована, вона була й залишається невичерпним джерелом знань.

Якраз шкільній бібліотеці належить велика просвітницька робота в заохоченні підростаючого покоління до духовної спадщини через виховання  поваги до книжки.

Із книжок діти черпають інформацію про навколишній світ, всесвіт, добро та зло, правила поведінки. Читання художньої літератури, читання для задоволення є однією з найважливіших речей у житті людини, бо книжка має виховний вплив на формування духовної культури людини.  

Важко уявляти яскраве майбутнє бібліотек і водночас спостерігати за   станом багатьох бібліотечних закладів, які зараз змушені доводити доречність свого існування, переживаючи скрутні часи, а то й знаходячись під постійною загрозою закриття.

Сьогодні  виникла необхідність врахування якісних комплексних змін в інформаційному середовищі: змін у виробництві, розповсюдженні, використанні інформації, змін в інформаційних потребах людей і можливостях їх задоволення. Виникла необхідність сформувати новий, збагачений образ бібліотеки. Над нами все ще тяжіє уявлення про  бібліотеку як сховище книг.  А це звужує інформаційний потенціал, закладений у природі бібліотеки як центру накопичення і введення в суспільний обіг інформації на всіх її носіях у кожен період.

Так, сучасні читачі комп’ютерно грамотні, оснащені мобільними телекомунікаційними приладами. Вони хочуть брати багато й на відстані. А отже ми спостерігаємо  тенденції  зростаючого дистанційного сервісу.   Дистанційне обслуговування стає визначальною рисою бібліотек. Тут криється майбутнє.

Ніл Гейман сказав: «Бібліотеки — це дійсно ворота в майбутнє. І дуже шкода, що по всьому світу ми бачимо, як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб зберегти гроші, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодні. Вони закривають ворота, які повинні бути відкриті.»

Сучасна  бібліотека: привітна, комфортна, повна цікавими "фішками", іграми,  чаєм-кавою, швидким і безкоштовним Інтернетом, цікавими ресурсами і спілкуванням, спілкуванням, спілкуванням

Бібліотека майбутнього – це комфортний вільний простір, куди людина може прийти в будь-який час, насолодитися книгою, поспілкуватися з друзями, однодумцями та діловими партнерами. Це не лише місце для читання, а й дозвіллєвий центр, місце для навчання, роботи, розваг та відпочинку.                                                                                                                                     

На питання “Якою я бачу сучасну бібліотеку?” хочу відповісти словами американського бібліотекознавця Мелвіла Д’юї: “Якщо стара книгозбірня була джерелом, до якого йшли всі спраглі знань, то нова – це водогін, що розносить живильну вологу по домівках”.

Сучасна бібліотека – це  центр, обладнаний новою технікою. Центр, що має безліч ресурсів для робочих та повсякденних справ, дозвілля всієї родини. Це також місце, де можна поспілкуватися з друзями, провести ділову зустріч, взяти участь у культурних заходах для дітей та дорослих.

Які існують обмеження у створенні шкільної бібліотеки моєї мрії?

По-перше, маленьке приміщення. Не вистачає площі, де б можна було поставити необхідну кількість комп’ютерів. Та й таку техніку на бібліотеки виділяють в обмеженій кількості. А про ігрові зони годі вже й говорити.

По-друге, брак необхідної літератури. Сучасна дитяча література не доходить до шкільних бібліотек. Яскраві, гарно оформлені книжки – це велика потреба бля маленьких читачів. У витратах на школу не закладено статті на потреби бібліотеки. А так хочеться пропонувати дітям не протерті «сірі» енциклопедії, а фотоілюстровані, кольорові довідники, фантастичні пригоди дітей нинішнього світу. Те, що близьке сучасному читачеві.

Я бачив дивний сон.
Немов передо мною
Безмiрна, та пуста, i дика площина
I я, прикований ланцем залiзним, стою
Пiд височенною гранiтною скалою,
А далi тисячi таких самих, як я.

Так писав І. Франко у передчутті кардинальних змін у суспільстві. От і я бачу дивні сни: сучасні стелажі, на яких розміщені цікаві книжечки, меблі, які відповідають потребам учнів, Інтернет, що досягає усіх куточків школи, стіни, розфарбовані яскравими кольорами із зображенням улюблених героїв, а не вицвілі шпалери, наліплені 20 років тому.

Мої мрії скромні та реальні. Але біда в тому, що сільська школа вже доживає свій вік, а на її бібліотеку ніхто уваги не звертає.

Майкл Бакленд писав: «Всі ми – ті, хто спонукає бібліотеки, ті, хто ними користується, повинні замислитися над тим, що і навіщо ми робимо, і наші спільні рішення й дії допоможуть створити бібліотеку майбутнього».

Отже, чи будуть діти читати книжки, чи існуватимуть бібліотеки через 10-30 років залежить від нас, адже саме ми виховуємо читачів майбутнього